Читати книгу - "Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України"

У день Івана Купала намагалися зцілюватися росою, що, як вірили, набувала магічних властивостей. Для цього треба було встати якомога раніше та пройтися босоніж росяною травою. На Івана Купала збирали лікарські трави. Вважали, що найбільшої цілющої сили купальська трава набирає до сходу сонця, отож мовиться: «Хто рано встає, тому й Бог дає!»

Головною розвагою вечора на Івана Купала є стрибки через багаття. Якщо стрибнути найспритніше, то матимеш гарне здоров’я; коли вдало перескочать через полум’я закохані, вони скоро поберуться. А якщо вскочити у вогонь – біди протягом року не уникнути.

Існує повір’я про цвіт папороті, котрий нібито з’являється в купальську ніч. За легендою, папороть цвіте лише одну коротку мить найкоротшої в році ночі на Івана Купала. Здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила, але той, кому це все ж таки вдасться, набуде здатності бачити скарби, приховані в землі.

Свято Івана Купала відзначають не тільки слов’яни, а й прибалти, скандинави, греки. У них воно існує під іншими назвами, але має те саме значення – це свято молодості, краси, буяння природних сил.

14 серпня ми святкуємо Перший Спас – церковне свято Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього. Вшановують також сімох святих мучеників – братів Маккавеїв, а також матір їхню Соломонію (чи Соломію) та їхнього учителя Єлеазара, які постраждали за відмову вшанувати язичництво й 166 р. до н. е. прийняли мученицьку смерть. В Україні свято дістало іще одну, народну назву – Маковія, оскільки саме в цей час просіювали мак.

…це свято збігається в часі з другим вирізанням стільників із вуликів? Тому ще одна його назва – медовий Спас. Перший мед несли святити до церкви. Також цього дня в церквах святять воду, квіти й мак.

На Маковія кожен мав букет квітів, у якому обов’язково були великі достиглі голівки маку. Після освячення букет клали за образи й зберігали до весни. Навесні мак розсівали на городі, а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся («щоб не випадало»).

Із Першим Спасом починається Успенський піст (спасівка), який триває два тижні. У народі кажуть, що Перший Спас – це проводи літа, адже цього дня починають відлітати ластівки.

19 серпня відзначають Другий Спас, або Свято Преображення Господнього. Цього дня, за давнім церковним звичаєм, святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці. Тому в народі цей день називають яблучним Спасом.

За прикметами, яблучний Спас означає настання осені. Вважають, що ночі після Спаса стають набагато холоднішими. Від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому кажуть: «Прийшов Спас, тримай рукавиці про запас!»

В Україні було заведено плести ритуальні віночки. Один із таких віночків – вінок Спаса – плели навесні, щойно заквітнуть зозулині черевички та яблуні, додавали також вишневі листочки. До віночка прив’язували стрічки відповідних кольорів: посередині – жовтогарячу, далі голубі, сині, жовті, фіолетові – кольори Спаса. Про цей вінок розповідали легенду. Ішов Спас до Сонця – Ярила – і просив у нього один промінчик весни, щоб освятити ним весняні квіти з дівочого віночка. А Ярило відповідав: «Я тобі дам промінчик мудрості і здоров’я, але мусиш мені принести в долонях дві краплинки голубої водиці (тому й голубі стрічки), зіроньки ночі синьої (сині), радість життя (жовті) та мудрість людську (фіолетові)». Спас дав на те згоду й за три дні приніс Сонцю все обіцяне. А Ярило дав свій промінь, освятивши ним дерева, торкнувшись кожної гілочки, яблука, сливочки… Тож на Спаса дитині від трьох років надягали на голову віночок, давали яблуко та приказували: «Здоровому тілу – здоровий дух!»

29 серпня православні християни та греко-католики відзначають Третій Спас, за церковними канонами – День перенесення Нерукотворного образу Спасителя.

…третій Спас називають Горіховим, або Хлібним? Горіховим – тому що, за народними прикметами, саме цього дня остаточно дозрівають горіхи, а хлібним – через завершення жнив. Третій Спас також має назву Спас на полотні, або Полотняний Спас, оскільки цього дня відбувалися ярмарки, на яких торгували полотном.

За прикметами, до Третього Спасу відлітають на південь ластівки. Якщо ж до цього часу відлетять і журавлі, то на Покрову (14 жовтня) вдарить мороз. Якщо журавлі не відлетять, зима настане пізно.

День Незалежності України ми відзначаємо 24 серпня. Це головне державне свято, яке урочисто відзначають щороку на честь прийняття в 1991 р. Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України. День ухвалення цього документа вважають моментом народження незалежної України.

Уперше День Незалежності України було відзначено 16 липня 1991 р. – у пам’ять про те, що рік тому, 16 липня 1990 р., Верховна Рада Української РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Водночас 16 липня 1990 р. Верховна Рада Української РСР ухвалила постанову «Про День проголошення незалежності України».

Україна – молода держава, нещодавно вона відсвяткувала своє двадцятиріччя. Святкували цю дату на державному рівні: у багатьох містах було організовано покладання квітів до пам’ятників Тарасові Шевченку, концерти й феєрверки. Різноманітні громадські організації підготували паради вишиванок у багатьох містах України, святкові ходи вулицями і народні гуляння.

1 вересня – День знань, день початку навчального року. Це, мабуть, єдине свято, яке одночасно є й загальним для всіх, і особистим для кожного. Традиційно цього дня в школах проходять урочисті «лінійки», учні дарують квіти учителям.